Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників

Шашки шахмати 2014

Медики підкоряли шахово-шашкові вершини Люди у білих халатах легкі на підйом у всіх справах, як у професійних, так і позавиробничих. Доказ цій тезі - активна участь медиків у щорічному шахово-шашковому турнірі, який традиційно проводить обком профспілки працівників охорони здоров’я та ФСТ «Спартак». Щоразу захід збирає чимало азартних, захоплених лікарів, медичних сестер та інших працівників закладів охорони здоров’я, турнір для яких не просто гра, а розвиток, збагачення, відчуття змагальності, перевірка своїх здібностей і нові знайомства. Причому, важко сказати, хто впевненіше почувається на шахово-шашкових полях, жінки чи чоловіки. Вершини підкорювали з однаковим запалом. Перше місце з шашок завоювали Людмила Голованова (обласна лікарня) і Сергій Рябовол (Добровеличківська ЦРЛ), друге – Світлана Угаренко (обласна дитяча лікарня) і Віктор Мережко (м.Олександрія). Третє дісталося Наталії Білінській (обласна психлікарня) і Миколі Скорику (Кіровоградський медколедж). Перше місце з шахів отримали Ольга Борилюк (м.Олександрія) і В’ячеслав Дундуков (Долинська ЦРЛ), друге – Світлана Слободнюк (обласна лікарня) і Анатолій Махно (Староосотський дитячий протитуберкульозний санаторій). А третє місце посіли Наталія Тертична (обласний онкодиспансер) і Віктор Мамуня (Обласна психлікарня). У всіх учасників турніру, незважаючи на зайняті позиції, залишилося море вражень і емоцій. В’ячеслав Дундуков: До своєї першості ставлюся скептично. Під час турніру спостерігав за партіями колег – всі грали гідно, професійно. Просто мене, очевидно, відвідало везіння. Граю в шахи давно, зі школи, потім в інституті підтримував форму, тепер у лікарні – стаж налічується років 30-35. Навчив цій унікальній, нестаріючій грі батько. Я у свою чергу передав знання і навички синам, хоча вони грають без особливого ентузіазму. А для мене це більше, ніж гра. Це поєднання і спортивного азарту, і розвиток пам’яті та мислення, і звичайне спілкування, яке нас збагачує. В районі шахи в пошані, працює клуб, у якому завжди людно. Незважаючи на складну, тривожну обстановку в країні, такі заходи дуже потрібні. Добре було б, крім індивідуальних, організувати командні змагання з участю усіх районів. Ніколи не відмовляюсь від участі у районних чи інших змаганнях. І цього разу із задоволенням позмагався з колегами. Вікторія Багрій: - На турнір приїхали удвох з чоловіком Володимиром (представляли комунальний заклад «Маловисківський ЦПМСД»), я брала участь у змаганнях з шашок, він – з шахів. Хоч перші місця нам не дісталися, не ображаємося, головне, відчути дух змагань. Ці настільні ігри в нашій сім’ї популярні: і удвох граємо, і з друзями, і у турнірах беремо участь. Це цікаво. Хочу відзначити активність нашої первинної профорганізації, за ініціативи профкому у закладі проводяться різні заходи, надається допомога у різних ситуаціях. Світлана Неруш: - Я, можна сказати, традиційна учасниця профспілкових турнірів з шашок. Не завжди отримую перші місця, і цього разу радію за своїх колег, які зайняли перші місця. Мені подобається брати участь у змаганнях – щоразу з’являються нові друзі, удосконалюєш майстерність гри. У нас уже склався міні-колектив Маловисківської ЦРЛ, який постійно бере участь у турнірах. Такі поїздки зближують нас, додають настрою, азарту. Шашки у моєму житті, мабуть, з’явилися раніше за мене: ще говорити не вміла, а фігури переставляла. І до шашок, і до шахів привчив тато. Зараз не дуже є багато часу, щоб віддатися захопленню, але племінники повертають до гри, а заодно допомагають підтримувати рівень. І турніри не дають «пустити на гальма» спортивний азарт – дякуючи їх організаторам. Заслуговує на спасибі і голова профкому Ольга Сорока – цікава, активна людина, яка і мертвого підніме, якщо треба організувати якийсь захід. І сама в перших рядах. Микола Скорик: - Найперше, вразив високий рівень організації турніру. Молодці і обком профспілки медиків (голова Лариса Козлова), і ФСТ «Спартак». Усім учасникам змагань приділялася надзвичайна увага – сьогодні це виноситься у високий ранг. Деякі обставини змусили брати участь у турнірі з шашок, хоч найбільше моє хобі – шахи. Вони у моїй свідомості, відколи й пам’ятаю себе. Причому, мене ніхто не вчив, сам освоїв хитросплетіння цієї непростої гри. Перша перемога до мене прийшла у 8 класі – на змаганнях обіграв чемпіона району. А далі все пішло, як по маслу. Якби мене запитали, що зафіксувалося в пам’яті на все життя, назвав би доленосний факт з армії. Перебуваючи в караулі, до рук мені потрапив журнал «Радянський воїн», в якому було 4 шахових задачі і 4 етюди. Не маючи ні ручки, ні дошки, я справився із завданнями – розв’язував їх по пам’яті і відправив на конкурс. А невдовзі я дізнався, що став переможцем. Це випадок пробудив в мені ще більшу прихильність до гри. Скільки себе й пам’ятаю, брав участь у різних змаганнях, в тому числі, які проводила раніше «Кіровоградська правда». У шахах я бачу і відчуваю поле, як футболіст, умію прораховувати ходи, передбачати кроки суперника. Словом, гра – це фантастика, логіка, відточування мізків. Що побажав би молоді, яка, на жаль, скочується до гіподинамії: побільше займатися спортом, усіма видами, розвиватися, удосконалюватися і перемагати. У медколеджі, де я викладаю фізичне виховання, спорту приділяється велика увага: діють різні секції, студенти беруть участь у спартакіадах і повертаються з перемогою. Марія Іванова, керівник прес-центру ФПО